Геніальність ламає дах...

Геніальність ламає дах,
Овиваючи мозок зміями…
Я не вмію. Облиш. Не вмію я...
Ледь тримаюся на ногах...
Геніальність ламає дах,
Овиваючи мозок зміями…
Я не вмію. Облиш. Не вмію я...
Ледь тримаюся на ногах.

Поступаюсь собі лишень.
Ледве дихаючи легенями,
Я в собі убиваю генія,
Я сьогодні чиясь мішень.

Я сьогодні вмираю знов,
І кричу сам собі у відчаї…
Це останнє моє освідчення…
Я – остання моя любов!

Вже не вартий вчорашніх втіх.
Не потрібно. Не будьте нижчими...
Хай несуть мої рими знищені
Божевільний… у вічність… сміх…
РРРРР