ЄДИНИЙ...
Не дивлячись на все Він залишається єдиним!
Не дивлячись на все - у серці тільки Він!
Усі думки, і мрії, і бажання...
Усі вони пов'язані з його коханням...
Метою дня є та секундна зустріч в коридорі...
Коли топлюся у Його полоні.
Коли побачу світлі Його очі,
Коли згадаю ті прекрасні ночі.
Він є найкращим! Він один єдиний!
Він мій коханий, ніжний і жаданий!
Ніщо не дасть мені його забути...
Бо серце лиш у Нього прагне бути!
Не признає нікого! Крім одного...
І мріє лиш про Нього...лиш про Нього...
Він буде ідеалом і моїм Коханням...
Він буде моїм сном, моїм палким бажанням!
Солодким спогадом...моєю мрією...
Моєю казкою...ніжності ласкою...
Такого більш немає! І не буде!
Він лиш один...і то - моїм не буде...
Кохаю...Я кохаю...Так кохаю...
Хоча і іншого вже маю...
Я так стараюсь...прагну все забути...
Але, мабуть, уже цьому не бути...
Не можу я ніяк Його ЗАБУТИ!
Цілую Іншого, але думки із Ним...
Дивлюся в карі очі - бачу сірі...
І прагну лиш в обійми ті невірні...
Брехливі...підлі і безжальні...
Але й вони вже нереальні!
Відчути дотик Його рук...
І тихий Його серця стук...
Пропасти безвісти у глибині очей...
І байдуже уже до всіх речей!!!
Та ні! Про це я тільки мрію...
І думати уже не смію...
Я хочу лише дружбу відновити...
Щоб я змогла спокійно жити!
Щоб знала як у нього справи...
Які на далі має плани...
Як Він живе і, що Його цікавить,
Можливо, щось торбує, серце ранить....?
Не дивлячись на все - у серці тільки Він!
Усі думки, і мрії, і бажання...
Усі вони пов'язані з його коханням...
Метою дня є та секундна зустріч в коридорі...
Коли топлюся у Його полоні.
Коли побачу світлі Його очі,
Коли згадаю ті прекрасні ночі.
Він є найкращим! Він один єдиний!
Він мій коханий, ніжний і жаданий!
Ніщо не дасть мені його забути...
Бо серце лиш у Нього прагне бути!
Не признає нікого! Крім одного...
І мріє лиш про Нього...лиш про Нього...
Він буде ідеалом і моїм Коханням...
Він буде моїм сном, моїм палким бажанням!
Солодким спогадом...моєю мрією...
Моєю казкою...ніжності ласкою...
Такого більш немає! І не буде!
Він лиш один...і то - моїм не буде...
Кохаю...Я кохаю...Так кохаю...
Хоча і іншого вже маю...
Я так стараюсь...прагну все забути...
Але, мабуть, уже цьому не бути...
Не можу я ніяк Його ЗАБУТИ!
Цілую Іншого, але думки із Ним...
Дивлюся в карі очі - бачу сірі...
І прагну лиш в обійми ті невірні...
Брехливі...підлі і безжальні...
Але й вони вже нереальні!
Відчути дотик Його рук...
І тихий Його серця стук...
Пропасти безвісти у глибині очей...
І байдуже уже до всіх речей!!!
Та ні! Про це я тільки мрію...
І думати уже не смію...
Я хочу лише дружбу відновити...
Щоб я змогла спокійно жити!
Щоб знала як у нього справи...
Які на далі має плани...
Як Він живе і, що Його цікавить,
Можливо, щось торбує, серце ранить....?

Комментарии (2)
Дуже гарний вірш!!! в мене така ж історія.... аналогічна... це ж важко... отак...
Дякую! Так це важко... дуже..
Оставить комментарий