***

Сьогодні напишу тобі востаннє…
Нехай це буде мій прощальний лист…
Я спробую забути все, мов казку…
І образ твій залишиться у ній…
Скажу тобі, що не держу образи,
Скажу, що я прощаю все, й одразу…
Що спробую забути твою зраду,
І те, як ти вчинив зі мною,
Коли була відверта я з тобою.
Я буду пам’ятати лиш хороше…
Бо ти у мене був такий хороший…
Не дивлячись на все, я так любила…
Любила й вірила твоїм пустим словам…
А ти лиш посміявся наді мною…
Йдучи із нею прям переді мною…
Ти ж знаєш як тебе кохала…
І лиш найкращого тобі бажала.
Навіщо ж боляче мені робити?
І кожен раз серце губити…
Навіщо ніж у душу увіп’яв?
Коли казав, що так мене кохав?
Казав, що любиш, а тепер із нею…
А я чекаю на маленьку фею…
Смішна??? Але чому?
Я ж серце віддала ЙОМУ!
Йому – Тобі!
Віддай його мені….
Віддай прошу востаннє,
А я віддам своє кохання…
Віддам, бо непотрібне вже мені,
Лиш заважає у моїм житті.
Ну що ж, я дякую за все.
Життя нехай лиш радість принесе…
Будь сильним, впевненим в собі,
Нехай завжди щастить тобі.