Можливо десь колись зустрінеш...

Можливо десь колись зустрінеш
Ти ту, що краща за мене.
Можливо ти її полюбиш,
Та біль у серці не мине...
Можливо десь колись зустрінеш
Ти ту, що краща за мене.
Можливо ти її полюбиш,
Та біль у серці не мине.
Її ти будеш цілувати
В п"янкі, але чужі вуста,
Ти з нею будеш засинати,
Але твоя душа пуста.
І кожну ніч у снах до тебе
З"являтимусь у мріях я.
Та ти винитимеш лиш себе
За те, що стала я чужа.
Тепло долонь моїх відчуєш,
За посмішку віддав би ти життя,
І знову голос ніжний мій почуєш...
Прокинувся - все це вже небуття.
Ти в погляді старанно біль ховаєш
І фотографію, де я твоя іще.
Мої тепло і ніжність відчуваєш
І полум"ям по крові біль тече.
Та, інша, вже ніколи не замінить
Всі мої ласки, ніжності слова.
Той час ніхто вже більше не зупинить,
Коли лише для тебе я була.
І ти не зможеш більше вже забути
Ту свою зраду й каяття слова,
Слова прощення, що хотів почути,
Та час не повернути....все дарма.
Можливо я без тебе ще сумую,
Можливо заздрю тій, що поруч йде.
Та все прошло, але я часом чую
Твій сміх в його устах...та це мине.
AnGel