ПЛАЧ
ПЛАЧ
Любов....Чи є вона, чи ні?
А може все це видумка поєтів?
Та є надія і вона палає вдалин...
ПЛАЧ
Любов....Чи є вона, чи ні?
А може все це видумка поєтів?
Та є надія і вона палає вдалині!
Любов - це є період з прірви вниз і злетів.
Та знаєш....розумію-я люблю,
Шкода, що почуття ти не цінуєш.
Коли на зустріч крок тобі роблю,
Ти віддаляєшся і моїх слів не чуєш!
А може з твого боку це лиш жарт?
Ти ж знаєш, що я жертвую,втрачаю.
Не можу зрозуміти й оголошую антракт.
Я знаю лиш одне,що я тебе кохаю!!!
І ніби все нормально, як завжди
Тільки скажи: чому тобі не довіряю?
Чому я чую скрізь присутність самоти?
Чи може я тебе втрачаю...?
Не розумію правда ти чи ні,
Чи може все це вигадала я?
В душі надія є, та лиш палає все в вогні!
.....Ти вартий того, що згорить моя душа?
А я так просто віддаю тобі усе,
Усе до чого прагнула, бажала.
Душа моя гордині більше не несе.
Я все потроху віддала, втрачала...
А ти не хочеш дати мені те,
За що тобі усе я віддала.
Твої думки печаль не замете
Краса моя для тебе полягла!
Скажи мені: ти вартий моїх сліз?
Ночей безсонних, сотень ніжних мрій?
Скажи, що добре ти у душу собі вніс?
Ти мій єдиний і завжди такий.
І я незнаю, що тобі казати.
І хочу знов я потонути у солодкім сні.
Не знаю, скільки я повинне ще здолати,
Щоб посміхнулася любов мені.
А може випробувати мене ти хочеш?
І перевірити хто я насправді є?
Усе,мабуть, зроблю я, що ти захочеш.
Я так тебе люблю! А ти мене?
Квітуля
Любов....Чи є вона, чи ні?
А може все це видумка поєтів?
Та є надія і вона палає вдалин...
ПЛАЧ
Любов....Чи є вона, чи ні?
А може все це видумка поєтів?
Та є надія і вона палає вдалині!
Любов - це є період з прірви вниз і злетів.
Та знаєш....розумію-я люблю,
Шкода, що почуття ти не цінуєш.
Коли на зустріч крок тобі роблю,
Ти віддаляєшся і моїх слів не чуєш!
А може з твого боку це лиш жарт?
Ти ж знаєш, що я жертвую,втрачаю.
Не можу зрозуміти й оголошую антракт.
Я знаю лиш одне,що я тебе кохаю!!!
І ніби все нормально, як завжди
Тільки скажи: чому тобі не довіряю?
Чому я чую скрізь присутність самоти?
Чи може я тебе втрачаю...?
Не розумію правда ти чи ні,
Чи може все це вигадала я?
В душі надія є, та лиш палає все в вогні!
.....Ти вартий того, що згорить моя душа?
А я так просто віддаю тобі усе,
Усе до чого прагнула, бажала.
Душа моя гордині більше не несе.
Я все потроху віддала, втрачала...
А ти не хочеш дати мені те,
За що тобі усе я віддала.
Твої думки печаль не замете
Краса моя для тебе полягла!
Скажи мені: ти вартий моїх сліз?
Ночей безсонних, сотень ніжних мрій?
Скажи, що добре ти у душу собі вніс?
Ти мій єдиний і завжди такий.
І я незнаю, що тобі казати.
І хочу знов я потонути у солодкім сні.
Не знаю, скільки я повинне ще здолати,
Щоб посміхнулася любов мені.
А може випробувати мене ти хочеш?
І перевірити хто я насправді є?
Усе,мабуть, зроблю я, що ти захочеш.
Я так тебе люблю! А ти мене?
Квітуля

Комментарии (0)
Оставить комментарий