По дорозі підемо з тобою...

По дорозі підемо з тобою,
І дійдемо до камня вогню.
Та сильною рукою своєю,
Я тебе від птахів пригорну...
По дорозі підемо з тобою,
І дійдемо до камня вогню.
Та сильною рукою своєю,
Я тебе від птахів пригорну.

Не тебе знову мріяти й чути,
А себе хочу чути в ночі.
Де палаючі тихі віконця,
Та рука що кладе на плече.

Я не можу згадати ті ноти,
Що тобі в караоке співав.
Що з тобою робитиму роки,
Як зістаршаєш моя печаль.

Біля камня вогню зупинились,
Ну а потім в лісах край села.
Підійшов я, а ти нахилилась,
Наче дике таке ти дитя.

Коли думав про місто могутнє,
Де живуть понад сотні людей.
Я б поїхав туди за майбутнім,
Убивати посеред ночей.

Отоді б ми з тобой заробили,
На будівлю-палац та сарай.
А коли б діточок зародили,
Не життя почалось би, а рай.
Пушкин А.С.