Недавно бачив – як ти йшла...
Недавно бачив – як ти йшла
По своїй вулиці; сумуєш,
Мабуть ти зовсім, чи навмисно
Мене не помічаєш...
Недавно бачив – як ти йшла
По своїй вулиці; сумуєш,
Мабуть ти зовсім, чи навмисно
Мене не помічаєш.
Ти йшла вся в білому – красуня,
Але виблискували очі –
Неначе „хтось” тебе там жде,
А ти „його” – „не знаєш”...
Ми живемо у марищі – суспільство,
Тут хтось кохає, а хтось ні,
Хтось поцілунки й квіти дарить,
Небесною блакиттю марить.
Так хочеться забути все
І перенестись туди – де ти.
Саньок neovsalien@narod.ru
По своїй вулиці; сумуєш,
Мабуть ти зовсім, чи навмисно
Мене не помічаєш...
Недавно бачив – як ти йшла
По своїй вулиці; сумуєш,
Мабуть ти зовсім, чи навмисно
Мене не помічаєш.
Ти йшла вся в білому – красуня,
Але виблискували очі –
Неначе „хтось” тебе там жде,
А ти „його” – „не знаєш”...
Ми живемо у марищі – суспільство,
Тут хтось кохає, а хтось ні,
Хтось поцілунки й квіти дарить,
Небесною блакиттю марить.
Так хочеться забути все
І перенестись туди – де ти.
Саньок neovsalien@narod.ru

Комментарии (0)
Оставить комментарий